Визволення України від німецько-фашистських загарбників

28 жовтня вперше став офіційним днем визволення України від німецько-фашистських загарбників

Україна згадує загиблих за часів війни

У п'ятницю, 28 жовтня, відзначається  визволення України від німецько-фашистських загарбників.

Цього року свято вперше відзначатиметься на державному рівні – такий указ видав президент України Віктор Ющенко.

Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. За сучасними підрахунками, загальні людські втрати України у 1941 – 1945 роках становлять близько 9 мільйонів людей.

2,3 мільйона українців були вивезені для примусової праці до Німеччини. Цілком чи частково на території республіки було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, без даху над головою залишилися близько 10 мільйонів людей. Також повністю чи частково було знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. Підраховано, що загальні втрати економіки України у війні сягнули 40 %.

У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.
У ході визволення України – протягом січня 1943 – жовтня 1944 років на території України радянськими військами проведено 15 наступальних операцій, із них 11 стратегічних і 4 фронтові, найважливішими з яких стали: Воронезько-Харківська (13 січня - 3 березня 1943 р.), Донбаська (13 серпня - 22 вересня 1943 р.), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня - 30 вересня 1943 р.), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 – 17 лютого 1944 р.), Львівсько-Сандомирська (13 липня — 29 серпня 1944 р.).

Свого апогею битва за Україну досягла в період з осені 1943 до осені 1944 років. Саме на її території у цей період було зосереджено приблизно половину діючої Червоної армії.
Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року наступом 1-ї Гвардійської армії. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, а 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.

Загалом в боях на території України загинули мільйони радянських воїнів.

День визволення України від німецько-фашистських загарбників було засновано указами глави держави "Про День визволення України від фашистських загарбників" та "Про присвоєння військових та спеціальних звань громадянам України – учасникам бойових дій та інвалідам Великої Вітчизняної війни та війни з Японією".

Встановлення Дня визволення України від фашистських загарбників має на меті всенародне уславлення воїнів-переможців, вшанування пам'яті мільйонів полеглих за визволення української землі представників усіх національностей, співвітчизників, які загинули на окупованій території, в концтаборах, на фашистській каторзі.

Ющенко переконаний, що 28 жовтня має бути святковим днем для кожного громадянина, оскільки саме у цей день в 1944 році було покладено кінець поневоленню української землі нацистами, та їхнім злодіянням.

Зі святом українців вже встиг привітати президент Росії Дмитро Мєдвєдєв.

"Загальна історія великої країни, яка створювалася нашими народами, вміщувала не тільки славні подвиги, але і великі трагедії. Всі біди та негаразди наші батьки і діди по-братськи ділили порівну, разом пройшли серйозні випробування, разом вистояли і перемогли. Саме патріотизм, сила духу, згуртованість і взаємна підтримка вирішили результат тієї війни", - йдеться у привітанні російського президента.

Президент Росії висловив переконання, що "і сьогодні нікому не вдасться розірвати багатовікові російсько-українські зв'язки. А всі спроби посіяти недовіру між нашими народами на історичному ґрунті приречені на провал".

Він побажав "всьому братському українському народу" миру, здоров'я і благополуччя.

УНІАН

Ющенко заснував нове свято - День визволення України від фашистів

28 жовтня Україна вперше на офіційному рівні святкуватиме День визволення від німецько-фашистських загарбників.

Президент Віктор Ющенко з нагоди відзначення 65-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників, що виповнюється 28 жовтня, підписав укази про спеціальне відзначення цієї дати.

Нове свято було засновано указами глави держави "Про День визволення України від фашистських загарбників" та "Про присвоєння військових та спеціальних звань громадянам України – учасникам бойових дій та інвалідам Великої Вітчизняної війни та війни з Японією".

За інформацією прес-служби Ющенка, встановлення Дня визволення України від фашистських загарбників має на меті всенародне уславлення воїнів-переможців, вшанування пам'яті мільйонів полеглих за визволення української землі представників усіх національностей, співвітчизників, які загинули на окупованій території, в концтаборах, на фашистській каторзі.

Ющенко переконаний, що 28 жовтня має бути святковим днем для кожного громадянина, оскільки саме у цей день в 1944 році було покладено кінець поневоленню української землі нацистами, та їхнім злодіянням.

Президент відзначив, що його крок також сприятиме поглибленому вивченню подій Другої світової війни на українській землі, внеску України у перемогу над нацистами та їхніми союзниками. У цьому зв'язку ініціатива глави держави є логічним продовженням його указу "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами початку Другої світової війни", яким, зокрема, передбачено наукові дослідження у цій темі.

Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. За сучасними підрахунками, загальні людські втрати України у 1941 – 1945 роках становлять близько 9 мільйонів людей.

2,3 мільйона українців були вивезені для примусової праці до Німеччини. Цілком чи частково на території республіки було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, без даху над головою залишилися близько 10 мільйонів людей. Також повністю чи частково було знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. Підраховано, що загальні втрати економіки України у війні сягнули 40 %.

У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.

У ході визволення України – протягом січня 1943 – жовтня 1944 років на території України радянськими військами проведено 15 наступальних операцій, із них 11 стратегічних і 4 фронтові, найважливішими з яких стали: Воронезько-Харківська (13 січня - 3 березня 1943 р.), Донбаська (13 серпня - 22 вересня 1943 р.), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня - 30 вересня 1943 р.), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 – 17 лютого 1944 р.), Львівсько-Сандомирська (13 липня — 29 серпня 1944 р.).

Свого апогею битва за Україну досягла в період з осені 1943 до осені 1944 років. Саме на її території у цей період було зосереджено приблизно половину діючої Червоної армії.

Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року наступом 1-ї Гвардійської армії. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, а 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.

Загалом в боях на території України загинули мільйони радянських воїнів.

Також в СП відзначили, що метою указу Ющенка є гідне відзначення державою українських ветеранів. Відповідно до цього акта учасникам бойових дій та інвалідам Великої Вітчизняної війни і війни з Японією, а також партизанам та підпільникам, які мають офіцерські звання, будуть присвоєні чергові військові та спеціальні звання до полковника (капітана І рангу) включно. Глава держави доручив Міністерству оборони України, іншим силовим відомствам завершити цю роботу у двомісячний термін.

За матеріалами: ZAXID.NET / Р.К.

УНІАН

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ РІДНЕ МІСТО!

15 жовтня 2016 року місто святкує свій 60-річний ювілей з Дня заснування.
Для вас, шановні городяни, у святковій програмі Дух святої Покрови хай над містом лине!

Звідси воля розлилася на всю Україну!»:

7.00 – «Благословенне будь, рідне місто моє!»
(храми міста) – молебень во славу жителів міста.

10.00 – Вшанування пам’яті земляків покладанням квітів до всіх священних і пам’ятних місць міста (братські поховання, пам'ятні знаки, пам’ятники, меморіальні дошки

11.00 – Ігрова розважальна програма для дітей: «Гуртом граємо – місто зі святом вітаємо!»

11.00 – Народні гуляння «Чуття єдиної родини»:
– ярмарки-продажі вітчизняних виробників;
– виставки художників, майстрів та умільців «У розмаїтті святкових барв»;
– фотосушка «Живу і дихаю тобою, моє найкраще
місто на землі»;
– ігровий розважальний майданчик творчості
« Фантазія »

12.00 – Урочисте відкриття свята Дня міста
«Дух Святої Покрови хай над містом лине,
Звідси воля розлилася на всю Україну!».

13.00 – Шоу від коваля Григорія Талісмана «Ми всі ковалі свого щастя».
Виготовлення монет

13.00 – виставка-презентація домашніх тварин «Пес Рекс та інші» та виставка голубів «Голуби – птахи миру та єднання кожної родини».

14.00-17.00 – Виступи творчих колективів міста «Тобі, рідне місто, натхнення й талант!»

«Танцювальний феєрверк» від кращих хореографічних колективів міста.
17.00 – Підсумки свята Дня міста.
Святкова концертна програма за участю гостей міста. Вогняне шоу.
Святкова дискотека за участю Ді-Джея

з днем працівника освіти

27 ВЕРЕСНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ТУРИЗМУ

Всесвітній день туризму відзначається щорічно 27 вересня. Історія виникнення цього свята досить проста: його було встановлено Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристичної організації 1979 року в місті Торремолінос, Іспанія.

День туризму і в Україні відзначається 27 вересня. Таким чином, він співпадає з Всесвітнім днем туризму.

Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи Державного комітету України по туризму…» згідно з Указом Президента України «Про День туризму» від 21 вересня 1998 року № 1047/98.

У жовтні 1997 року Україна стала дійсним членом Всесвітньої туристичної організації — головної міжнародної міжурядової організації у сфері подорожей і туризму, що є виконавчим органом ООН та займається активізацією та розвитком туризму, розробкою та впровадженням світової туристичної політики.

А чи замислювався ти, юний друже, чому сьогодні в усіх державах світу туризм набув значного поширення? Відповідаємо: тому, що туризм активно стає не лише джерелом пізнавання світу, а й сприяє подальшому розвитку природного та історико-культурного потенціалу країн, є запорукою співдружності різних народів, є важливою силою збереження миру.

Ось і в Україні, щоб привернути увагу вітчизняних та іноземних туристів до нашої країни, сприяти ознайомленню їх з неповторним розмаїттям української землі, її великими туристичними можливостями, з 2007 року триває загальнонаціональна акція «7 чудес України», мета якої – показати українцям і світу історично значиме, архітектурно витончене, туристично привабливе, красиве та унікальне обличчя держави, в якій ми живемо.

У 2007 році закінчився перший етап акції і були визначені найкращі історико-архітектурні пам’ятки України. З листопада 2007 року по серпень 2008 року, під час другого етапу акції Україна обирала свої унікальні природні дива.

Якщо ти не знаєш про сімку найкращих природних об’єктів нашої Батьківщини, тоді приєднуйся до  заочного краєзнавчо-туристичного походу «Сім природних чудес України», який підготувала для тебе Національна бібліотека України для дітей. Під час походу ти ознайомишся з надзвичайними пам’ятками української природи: біосферним заповідником «Асканія-Нова», Гранітно-степовим Побужжям, Дністровським каньйоном, Мармуровою печерою, Національним природним парком «Подільські Товтри», озерами Світязь та Синевир.

Відправляючись у похід ти повинен пам’ятати , що туризм – це не просто цікаві враження чи мандрівки, які дають змогу багато побачити. Це щось набагато більше, те, що важко пояснити словами, а можна відчути лише душею. Тут і незвичність неходжених стежок, і краса природи, і романтика нічного багаття, і щирі душевні розмови біля вогнища, а також ігри, конкурси, змагання, пісні…

Дізнайся більше:

Дивовижна Україна / авт.-упоряд. Т. С. Жабська, Г. С. Тетельман, К. В. Шаповалова. – Х. : Фактор : Pelican, 2008. – 191 с. : фотоілюстр. – (Україна. Учора, сьогодні, завтра).

Івченко, Андрій Сергійович.Вся Україна : путівник / А. С. Івченко. – Вид. 3-є, стер. – К. : Картографія, 2010. – 655 с. : фотоілюстр., карти.

Івченко, Андрій Сергійович.Україна. Фортеці, замки, палаци… : путівник / А. С. Івченко, О. А. Пархоменко. – К. : Картографія, 2010. – 598 с. : фотоілюстр., карти.

Клід, Ірина. Цікаве й корисне дозвілля : організація літнього відпочинку / І. Клід, М. Женчук. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2011. – 64 с. : ілюстр.

Померанцев, Юрій Михайлович.У човні по рідному краю : поради юним туристам-водникам / Ю. М. Померанцев, Ю. О. Петренко; мал. А. Василенка. – Вид. 2-ге, допов. – К. : Веселка, 1971. – 200 с. : ілюстр.

Спутник туриста / А. В. Бирюков [и др.] ; сост. К. И. Вахлис ; ред. Н. М. Радченко. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : Здоров’я, 1991. – 360 с. : ілюстр., карти.

Україна : туристична карта / Державна служба геодезії, картографії та кадастру ; Державне науково-виробниче підприємство “Картографія” ; ред. М. О. Астанкова [та ін.] ; фото А. С. Івченко. – 1:1250000. – К. : Картографія, 2010. – 1 к. : кольор. ; 84х116. – (Туристичні карти).

Украина = Ukraine : 30 природных шедевров / авт.-сост. О. Беликов ; пер. В. Артюх ; худож. О. Мартиросов ; фото С. Клименко [и др.]. – Х. : Альбатрос, 2011. – 63 с. : фотоілюстр.

Свято 1 вересня - День знань: історія та традиції
Значення свята 1 вересня «День знань»

Свято 1 вересня - День знань

У нашій країні щороку 1 вересня відзначається свято День знань. Свою назву він отримав завдяки тому, що є першим днем осені, коли починається новий навчальний рік у всіх російських школах, а також середніх і вищих навчальних закладах.

День знань - це свято для всіх учнів, учнів, студентів, їх батьків, вчителів і викладачів, а також усіх тих людей, які хоч якось пов'язані з обслуговуванням школярів і студентів.

Але традиційно найбільше йому радіють ті, хто в цей день вперше йде до школи. Можна сказати, що 1 вересня для першокласників і першокурсників починається зовсім нове життя. Цей день є для них дуже хвилюючим і незабутнім.

Свято «День знань» - традиції

У всіх населених пунктах нашої країни 1 вересня можна бачити велику кількість ошатно одягнених першокласників, крокуючих з букетом квітів в школу. Там для них проводяться урочисті лінійки, присвячені початку навчального року, а також уроки світу, стали вже традиційними. Для першокласників дзвенить їх перший шкільний дзвінок. Для них малюють шкільні стінгазети, звучать пісні про школу. В учнів інших класів теж є привід для радості, адже вони знову зустрічаються з улюбленими вчителями та шкільними товаришами.

Звичайно, в різних школах свято «День знань» відзначається по-своєму. А в останні роки деякі школи стали відзначати 1 вересня з великим розмахом: влаштовуються вечірки на природі або в кафе. В середніх спеціальних та вищих навчальних закладах урочисті лінійки зазвичай не проводяться. Для першокурсників проходять урочисті збори, але учні старших курсів вже навчаються.

Історія свята «День знань»

Варто нагадати кілька історичних фактів, що стосуються цього дня. Спочатку цей день відзначали всі народи як свято жнив. У нашій країні ще за часів Петра Першого в цей день було прийнято святкувати Новий Рік. Але потім Новий Рік було вирішено перенести на 1 січня, за зразком європейських країн.

Зараз 1 вересня є державним святом під назвою «День знань». Не варто плутати цей день з днем вчителя, в даний час вони є окремими святами.

Потрібно нагадати, що офіційно День знань почали відзначати в СРСР з 1984 року. До того, як День 1 вересня отримав статус державного свята, він був навчальним днем. Хоча і починався цей день з урочистої лінійки, але потім проводилися вже і звичайні уроки.

Перші особи держави 1 вересня традиційно вітають вчителів та учнів з Днем знань. Різні навчальні заклади відвідуються представниками адміністрації районів і міст.

Можна сказати, що в Росії немає людини, яка не згадував би з радістю день першого дзвінка, першу вчительку, шкільних друзів.

Значення свята 1 вересня «День знань»

Це свято не тільки педагогів і учнів, він також покликаний підкреслити важливість освіти.

Навчальний рік у сучасних російських школах починається 1 вересня і триває до кінця травня. Він поділяється на чверті, між ними передбачені канікули. В кінці кожної чверті і в кінці кожного року учні отримують підсумкові оцінки по всіх досліджуваних предметів.

День незалежності — найважливіше національне свято в більшості країн світу. Не є винятком і Україна: 24 серпня (а саме цього дня наша країна святкує річницю своєї незалежності) є головним державним святом.Дата 24 серпня пов’язана з прийняттям цього дня в 1991 р. Верховною Радою тоді ще Української РСР Акта проголошення незалежності України.Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р., продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.
Територія України є неподільною і недоторканною.Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України.Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.Цей короткий документ мав величезне значення, адже він заклав підґрунтя для побудови незалежної Української держави, яка була багатовіковою мрією нашого народу. До цього у XX ст. Україна робила кілька спроб утворити власну державу. Тут слід згадати Українську Народну Республіку, утворену відповідно до III Універсалу Української Центральної Ради 20 листопада (7 листопада — за старим стилем) 1917 р., та незалежну Україну, проголошену IV Універсалом 22 січня 1918 р. Варто згадати Західно-Українську Народну Республіку, утворену в листопаді 1918 р. та об’єднану з УНР Актом Злуки 22 січня 1919 р., і невеличку Карпатську Україну, яка, незважаючи на надзвичайно складну ситуацію, зважилася на проголошення 15 березня 1939 р. своєї незалежності та впала під ударами хортистської Угорщини. Треба відзначити також відчайдушну спробу відновлення Організацією Українських Націоналістів Української держави в зайнятому німецькими військами Львові З0 червня 1941 р., придушену окупантами.
Наприкінці 80-х рр. XX ст. склалися сприятливі умови для відновлення української державницької думки. Першим кроком у цьому напрямі було прийняття 16 липня 1990 р. Декларації про Державний суверенітет України. Логічним продовженням процесу, започаткованого ухваленням цього документа, було прийняття Акта проголошення незалежності України. Воно було спричинене напруженою обстановкою в тодішньому Радянському Союзі. 19 серпня 1991 р. в Москві консервативними колами КПРС була здійснена спроба державного перевороту; Президент СРСР Михайло Горбачов був фактично усунений від влади, а контроль над країною намагався перехопити «Державний комітет із надзвичайного стану». Саме про ці події згадує Акт як про смертельну небезпеку. Однак нерішучість заколотників, а також опір переважної більшості населення їхнім планам спричинили поразку бунту. У цих умовах депутати українського парламенту прийняли рішення про необхідність проголошення Україною незалежності, що й було оформлено Актом проголошення незалежності України. Було вирішено закріпити документ проведенням республіканського референдуму, який був призначений на 1 грудня 1991 р. За його результатами, незалежність України підтримали 90,92 % виборців.
              Цікаво, що вперше День незалежності України був відзначений у 1991 р., але не 24 серпня, а 16 липня. Річ у тому, що коли 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про Державний суверенітет України, одночасно була ухвалена постанова про відзначення в цей день свята, яке дістало назву День проголошення незалежності України. Свято Дня незалежності України було призначене на 24 серпня постановою Верховної Ради України від 20 лютого 1992 р.

З Днем незалежності України!

День Державного прапора України

День Державного прапора України

23 серпня в Україні відзначається День Державного Прапора. 

Державний прапор є символом сувернітету України. Прапор виник дуже давно, ще за язичницьких часів.

В українців прапор дуже шанували: обов’язково захищали під час бою, наче живу людину; честь нести прапор доручалася тільки найдостойнішим воякам тощо.

Державний прапор як символ країни є втіленям національної єдності, честі та гідності, традицій  державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства.

Державний прапор нашої Батьківщини має синьо-жовту барву. Ці кольори не випадкові. Тисячоліттями наші предки вважали їх священними. Синій колір – це колір води, без якої не було б життя, не дозрів би хліб, це колір ясного, чистого неба. Жовтий колір – це колір вогню, жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого немає життя на землі; це колір пшеничної ниви, хліба, зерна. Це символ достатку українського народу.

Гідність прапора захищається як у самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягнення на честь нації та держави.

Святкування Дня Державного Прапора в Україні спрямовано на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України, виховання поваги громадян до державних символів України.

 ПРАПОР

Прапор нашої Вкраїни

Має колір жовто-синій.

І повинен кожен знати,

Як два кольори єднати:

Синє небо – верхня смуга,

Жовте поле – нижня смуга.

Я підношу із любов’ю

Прапор ніжнокольоровий.

                            Чубач Ганна

 Більше дізнайся:

 Чубач, Г. Батьківщина Україна : Вірші / Г. Чубач ; худож. Ю.Правдохіна. – Донецьк : Сталкер, 2004. – 47 с. : ілюстр.

 Шкода, М. Традиції і свята українського народу / М.Шкода ; ілюстр. О. К. Перепелиця. – Донецьк : БАО, 2007. – 383 с. : ілюстр.