Свято 1 вересня - День знань: історія та традиції
Значення свята 1 вересня «День знань»

Свято 1 вересня - День знань

У нашій країні щороку 1 вересня відзначається свято День знань. Свою назву він отримав завдяки тому, що є першим днем осені, коли починається новий навчальний рік у всіх російських школах, а також середніх і вищих навчальних закладах.

День знань - це свято для всіх учнів, учнів, студентів, їх батьків, вчителів і викладачів, а також усіх тих людей, які хоч якось пов'язані з обслуговуванням школярів і студентів.

Але традиційно найбільше йому радіють ті, хто в цей день вперше йде до школи. Можна сказати, що 1 вересня для першокласників і першокурсників починається зовсім нове життя. Цей день є для них дуже хвилюючим і незабутнім.

Свято «День знань» - традиції

У всіх населених пунктах нашої країни 1 вересня можна бачити велику кількість ошатно одягнених першокласників, крокуючих з букетом квітів в школу. Там для них проводяться урочисті лінійки, присвячені початку навчального року, а також уроки світу, стали вже традиційними. Для першокласників дзвенить їх перший шкільний дзвінок. Для них малюють шкільні стінгазети, звучать пісні про школу. В учнів інших класів теж є привід для радості, адже вони знову зустрічаються з улюбленими вчителями та шкільними товаришами.

Звичайно, в різних школах свято «День знань» відзначається по-своєму. А в останні роки деякі школи стали відзначати 1 вересня з великим розмахом: влаштовуються вечірки на природі або в кафе. В середніх спеціальних та вищих навчальних закладах урочисті лінійки зазвичай не проводяться. Для першокурсників проходять урочисті збори, але учні старших курсів вже навчаються.

Історія свята «День знань»

Варто нагадати кілька історичних фактів, що стосуються цього дня. Спочатку цей день відзначали всі народи як свято жнив. У нашій країні ще за часів Петра Першого в цей день було прийнято святкувати Новий Рік. Але потім Новий Рік було вирішено перенести на 1 січня, за зразком європейських країн.

Зараз 1 вересня є державним святом під назвою «День знань». Не варто плутати цей день з днем вчителя, в даний час вони є окремими святами.

Потрібно нагадати, що офіційно День знань почали відзначати в СРСР з 1984 року. До того, як День 1 вересня отримав статус державного свята, він був навчальним днем. Хоча і починався цей день з урочистої лінійки, але потім проводилися вже і звичайні уроки.

Перші особи держави 1 вересня традиційно вітають вчителів та учнів з Днем знань. Різні навчальні заклади відвідуються представниками адміністрації районів і міст.

Можна сказати, що в Росії немає людини, яка не згадував би з радістю день першого дзвінка, першу вчительку, шкільних друзів.

Значення свята 1 вересня «День знань»

Це свято не тільки педагогів і учнів, він також покликаний підкреслити важливість освіти.

Навчальний рік у сучасних російських школах починається 1 вересня і триває до кінця травня. Він поділяється на чверті, між ними передбачені канікули. В кінці кожної чверті і в кінці кожного року учні отримують підсумкові оцінки по всіх досліджуваних предметів.

День незалежності — найважливіше національне свято в більшості країн світу. Не є винятком і Україна: 24 серпня (а саме цього дня наша країна святкує річницю своєї незалежності) є головним державним святом.Дата 24 серпня пов’язана з прийняттям цього дня в 1991 р. Верховною Радою тоді ще Української РСР Акта проголошення незалежності України.Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р., продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.
Територія України є неподільною і недоторканною.Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України.Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.Цей короткий документ мав величезне значення, адже він заклав підґрунтя для побудови незалежної Української держави, яка була багатовіковою мрією нашого народу. До цього у XX ст. Україна робила кілька спроб утворити власну державу. Тут слід згадати Українську Народну Республіку, утворену відповідно до III Універсалу Української Центральної Ради 20 листопада (7 листопада — за старим стилем) 1917 р., та незалежну Україну, проголошену IV Універсалом 22 січня 1918 р. Варто згадати Західно-Українську Народну Республіку, утворену в листопаді 1918 р. та об’єднану з УНР Актом Злуки 22 січня 1919 р., і невеличку Карпатську Україну, яка, незважаючи на надзвичайно складну ситуацію, зважилася на проголошення 15 березня 1939 р. своєї незалежності та впала під ударами хортистської Угорщини. Треба відзначити також відчайдушну спробу відновлення Організацією Українських Націоналістів Української держави в зайнятому німецькими військами Львові З0 червня 1941 р., придушену окупантами.
Наприкінці 80-х рр. XX ст. склалися сприятливі умови для відновлення української державницької думки. Першим кроком у цьому напрямі було прийняття 16 липня 1990 р. Декларації про Державний суверенітет України. Логічним продовженням процесу, започаткованого ухваленням цього документа, було прийняття Акта проголошення незалежності України. Воно було спричинене напруженою обстановкою в тодішньому Радянському Союзі. 19 серпня 1991 р. в Москві консервативними колами КПРС була здійснена спроба державного перевороту; Президент СРСР Михайло Горбачов був фактично усунений від влади, а контроль над країною намагався перехопити «Державний комітет із надзвичайного стану». Саме про ці події згадує Акт як про смертельну небезпеку. Однак нерішучість заколотників, а також опір переважної більшості населення їхнім планам спричинили поразку бунту. У цих умовах депутати українського парламенту прийняли рішення про необхідність проголошення Україною незалежності, що й було оформлено Актом проголошення незалежності України. Було вирішено закріпити документ проведенням республіканського референдуму, який був призначений на 1 грудня 1991 р. За його результатами, незалежність України підтримали 90,92 % виборців.
              Цікаво, що вперше День незалежності України був відзначений у 1991 р., але не 24 серпня, а 16 липня. Річ у тому, що коли 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про Державний суверенітет України, одночасно була ухвалена постанова про відзначення в цей день свята, яке дістало назву День проголошення незалежності України. Свято Дня незалежності України було призначене на 24 серпня постановою Верховної Ради України від 20 лютого 1992 р.

З Днем незалежності України!

День Державного прапора України

День Державного прапора України

23 серпня в Україні відзначається День Державного Прапора. 

Державний прапор є символом сувернітету України. Прапор виник дуже давно, ще за язичницьких часів.

В українців прапор дуже шанували: обов’язково захищали під час бою, наче живу людину; честь нести прапор доручалася тільки найдостойнішим воякам тощо.

Державний прапор як символ країни є втіленям національної єдності, честі та гідності, традицій  державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства.

Державний прапор нашої Батьківщини має синьо-жовту барву. Ці кольори не випадкові. Тисячоліттями наші предки вважали їх священними. Синій колір – це колір води, без якої не було б життя, не дозрів би хліб, це колір ясного, чистого неба. Жовтий колір – це колір вогню, жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого немає життя на землі; це колір пшеничної ниви, хліба, зерна. Це символ достатку українського народу.

Гідність прапора захищається як у самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягнення на честь нації та держави.

Святкування Дня Державного Прапора в Україні спрямовано на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України, виховання поваги громадян до державних символів України.

 ПРАПОР

Прапор нашої Вкраїни

Має колір жовто-синій.

І повинен кожен знати,

Як два кольори єднати:

Синє небо – верхня смуга,

Жовте поле – нижня смуга.

Я підношу із любов’ю

Прапор ніжнокольоровий.

                            Чубач Ганна

 Більше дізнайся:

 Чубач, Г. Батьківщина Україна : Вірші / Г. Чубач ; худож. Ю.Правдохіна. – Донецьк : Сталкер, 2004. – 47 с. : ілюстр.

 Шкода, М. Традиції і свята українського народу / М.Шкода ; ілюстр. О. К. Перепелиця. – Донецьк : БАО, 2007. – 383 с. : ілюстр.

Ми пам'ятаємо !

Мізерна  крихітна  піщинка;
Навколо  Всесвіт  без  країв.
Туди  далеко  лиш  долинуть
можливо  мріям  та  душі.
Навколо  не  гостинний  космос  –
Холодний  простір,  світ  ночей.
На  щастя,  завжди  гріє  Сонце  -
дарує  світло  вічний  Прометей.
Беззахисна,  в  відносності,  маленька
Та  сильна  в  той  же  час.
Безмежна,  неосяжна,  колоритна,
Та  рідний  дім  для  нас!
Мізерна  крихітна  піщинка  –
До  безкінечності  великий  екос.
Блакитна  кулька  –  намистинка;
Колиска  людства,  старт  в  безмежність.

Шановні Орджонікідзевці!

Шановні колеги ! Вітаю Вас зі святом!

Шановні колеги! 

За покликом серця ми з вами обрали благородну, потрібну, але дуже відповідальну професійну стезю - педагогічну. Вчити дітей - це не просто наша робота, це стиль життя. Адже ми дбаємо про учнів, як про рідних дочок і синів. Бажаю вам, дорогі колеги, незгасимої енергії, квітучого здоров'я, нових здобутків та перемог!